Куток .
Все важче і важче на душі ,
Кричати хочеться , але ж ні !
Ти стримуєшся і затримуєшся ,
В собі самотньо зачиняєшся .
Скували голову мігрені . . .
Я знову , мов на сцені ,
Сміюся , усміхаюсь й розмовляю . . .
В душі сиджу я у кутку й ридаю .
Зірвати шовк пов’язки із очей ,
Згадати солод недоспаних ночей ,
Зламати старий стержень і тоді . . .
Тікати вплав по кропленій воді .
Зламати ветхі заборонні стіни
Та утікати аж з рум’яних вуст піни .
Палаю я бажанням самої Смерті ,
Тону в суїциді коловороті .
14.05.2006.