Non dall'Inizio, ma sino alla Fine. - Не с Начала , но до Конца.
Ні , я ще й досі дитина . . .

Яка страшна правда . . .

А потрібно , щоб вже була доросла людина . . .

Тому , що я такою буду одна . . .

Інфанта , що можеш розповісти ?

Як правильно себе вести ?

Навіщо придворні лестні мости ?

Невже вони не можуть минуле знести ?

Розповідай про себе ,

Про те , що бажають почути від тебе ,

Краще про правила двору ,

Що викликають нудоту .

Чому ж ти мовчиш ?

Ти хочеш вдихнути – корсет правил не дає .

Чому ж ти стоїш ?

У твоїй голові водоспад думок грає .



Я хочу померти ,

Душу роздерти ,

Між світами застрягти ,

Летіти й кричати .

Я не сильна ,

Божевільна ,

Некерована ,

Дурна .



Люди , підніміть обличчя до гори -

Там великий місяць ,

Надія , що розірвала мури ,

Що біла як зимовий заєць .



Бажалось стояти на краю прірви ,

Дивитися вниз , збиратись на крок ,

А потім униз , хапатись за трави .

Такий мій злий рок .



Живу задля них ,

Єдиних і рідних -

Марсі , папа і Бабуся .

Для них цей крок не робиться .



І мрія здійсниться ,

І знов засвітиться

Зоря самотнього щастя ,

Що проривається крізь терни нещастя .

Але не моя ,

Не зможу дожити до того моменту я .









30 грудня 2005


@музыка: Ghost of the Robot - Good night , sweet girl .

@настроение: Как у вампирессы .

Комментарии
07.02.2006 в 10:49

Люблю твои стихи читать...мурккк...но тебя люблю больше....
07.02.2006 в 15:58

Non dall'Inizio, ma sino alla Fine. - Не с Начала , но до Конца.
Знаю , золотце .

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail